Пазли, пазли…

Кажуть, що час дуже швидко плине… Це так. Та якщо робиш що-небудь регулярно, два-три рази на тиждень, то результатом є величезна робота. Адже час мчить дуже швидко, й зроблене збирається у великій кількості…

(Хотілось би навести приклад, як, вивчаючи в день 5-7 слів іноземної мови, можна за три місяці довести їх кількість до півтисячі… Але … це не про мене, на жаль…)

А ось кількість пазлів, які я складаю (далеко не щодня), вже перевалила за сотню. Такий собі незвичайний вимір часу…

Склавши якусь картинку, я довго насолоджуюсь нею – вдивляюсь в обличчя персонажів, розглядаю деталі, кольорові поєднання… А потім ще й копіюю зібрану картинку на свій диск.

Ось таку, наприклад:

Ромашки и лилии

Ромашки и лилии

Цей пазл має усього 160 елементів, але складала його я дуже довго. Точніше, не складала, а відкладала… Слід було змінювати фон, елементи підбирала простим прикладанням один до одного, тому що в самій картинці тяжко відслідковувати узагальнюючі риси…

Та, як й більшість пазлів, цей вразив своєю красою, ставлю йому найвищу оцінку за рейтингом, а сама видивляюсь новий…

Три “Нет!” © 2016