Дефісом називається маленька рисочка, яка ставиться між двома словами.
Це буває у кількох випадках.
1. Дефіс став тоді, коли два слова означають один предмет, одну тварину, одну людину тощо.
жук-рогач
дівчина-українка
диван-ліжко
Вправа 87. Напиши окремі речення з українських народних казок.
Я коза-дереза за три копи куплена, півбока луплена!
А я рак-неборак, як ущипну, – буде знак!
Гуси-лебедята, візьміть мене на крилята!
Дочка-скорогонка наділа чоботи-скороходи, шапку-невидимку і подалась до моря.
Я трьох зміїв-велетнів убив, їхніх сестер повбивав, стару зміївну в море загнав.
Та ось є в нас торбинка-волосянка, що сама дає їсти й пити, та торбинка-дротянка, що будь-яку роботу сама робить.
Тоді його батьки так зраділи, а тому чоловікові дали яйце-райце.
2. Дефіс став тоді, коли пишеш слова
КАЗНА-, ХТОЗНА-, БУДЬ-, НЕБУДЬ-.
Запам’ятай їх так:
казна-, хтозна-, будь-, небудь-,
про дефіс не забудь!
Наприклад: хтозна-як, коли-небудь.
Вправа 88. Напиши слова з дефісом.
будь-де
будь-коли
будь-хто
будь-що
будь-який
де-небудь
коли-небудь
як-небудь
хто-небудь
який-небудь
казна-де
казна-коли
казна-як
казна-що
казна-який
хтозна-де
хтозна-коли
хтозна-як
хтозна-що
хтозна-який
3. Дефіс постав у прикметниках, які утворюються від поєднання двох слів, що знаходяться на компасі.
північ + схід = північно-східний
північ + захід = північно-західний
південь + схід = південно-східний
південь + захід = південно-західний
4. Дефіс постав після ПО- перед числівниками, які знаходяться на аркушах календаря.
Коли нас запитують: яке сьогодні число?, ми відповідаємо так: перше березня, друге квітня, третє травня тощо. Такі числівники назвемо “календарними”.
Отже, по-перше, по-друге, по-третє, по четверте тощо пишуться через дефіс.
5. Дефіс постав між словами, які означають будь-які кольори, або відтінки кольорів:
жовто-блакитний, чорно-білий, світло-рожевий, темно-зелений
Вправа 89. Напиши невеликі тексти.
Коли я їду по дорозі, коло телеграфного стовпа завжди злітає польовий жайворонок. Метрів тридцять птах летить поперед машини, аби я не здогадався, що він десь тут помостив гніздо. Коли повертаюсь додому, все повторюється знову.
Щвидко линуть весняні дні. Відцвіли первоцвіти, одяглися в зелені шати дерева, підростає пшениця. На двадцять сьомий день польовий соловейко вперше не став на крило. І я зрозумів, що за цей час у нього вже встигли вирости пташенята. У польового соловейка відпала потреба ховатися з гніздом і щодня водити мене за ніс.
Чи знаєте ви, із скількох зерняток робиться хліб?
З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят.
Людина в середньому читає два слова за секунду. А якщо читати по дванадцять годин на добу? Тоді можна подолати за рік три мільйони слів, або 400 книжок середнього обсягу. Протягом п’ятдесяти років людина отримає насолоду від знайомства з двадцятьма тисячами книжок. Даремно шукати такого книгопоглинача, який проводить по дванадцять годин на добу за читанням. Якщо читати по шість годин на добу, то за все життя можна подолати більше десяти тисяч книг.
Вправа 90.
Столяр з Венеції тяжко захворів. П’ятдесят сім днів його собака Роккі не відходив від дверей лікарні. А одного разу він навіть проник у палату. Столяр вилікувався. Він вийшов з палати і побачив біля дверей свого Роккі. З лікарні вони поверталися разом.
Настав перший місяць весни. Яскравіше і тепліше світить сонце. Воно дедалі вище підіймається над горизонтом. Спадає з землі снігова ковдра. Усе в природі оновлюється, відроджується до нового життя.
Ще можуть бути морози, хуртовини, ожеледиця. Та повітря в березні вже пахне весною. На чистому блакитному небі можна спостерігати невкапливі білосніжні купчасті хмари. Щодоби день стає довшим, а ніч коротшою. Наближається день весняного рівнодення.
